Фільм «Тарас. Повернення» та зустріч у школі з його творцями
Двадцять другогого лютого у школі відбувся також показ фільму «Тарас. Повернення» та зустріч з кінорежисером і автором сценарію Олександром Денисенком та кіноактрисою – виконавцею головної жіночої ролі Анною Топчій. Учні, вчителі батьки та всі, хто бажав і прийшов , щоб подивитися цей високомистецький художній фільм, побачили нашого Українського генія – Пророка у незнаному раніше образі. Не того у шапці- бурці, монументального, про якого нам розказували і образ якого створила колись царська Росія, а згодом підтримувала радянська система. Ми побачили живого Шевченка – молодого, легкого, інтелегентного. Він у фільмі – просто людина, яка, як усі ми, любить, стражадає , шукає свою дорогу до щастя. Сила духу поета серед муштри у царській армії робить його вільним навіть у неволі. Це чудово відображено на тлі захоплюючих краєвидів серед казахських степів. Зйомки просто заворожують. Кінорежисеру та акторам вдалося надзвічайно глибоко відтворити красу душі, яку не можна закувати у кайдани, застрашити тортурами. Картина дуже яскраво відображає варварство руских окупантів, які приносили і продовжують нести жорстокість, нещастя на землі, які завойовують. Фільм «Тарас. Повернення» – глибоко психологічний реалістичний і при цьому оптимістичний. Це великі досягнення і несподівані режисерські знахідки автора сценарію та кінорежисера Олександра Денисенка, а також талановита гра акторів.
Як розповів Олександр Денисенко, тема Шевченка для нього близька з раннього дитинства. Його батько, відомий кінорежисер Володимир Денисенко, який створив чудовий фільм про Українського Пророка «Сон», із шести років брав сина на зйомки. Мати п. Олександра Наталія Науменко грала у цьому фільмі головну жіночу роль. Його брат Тарас не раз відтворював на сцені чи у фільмах Тараса Шевченка. Та і сам пан Олександр зіграв не одну роль у багатьох фільмах і на сценах. Він чудовий актор, літератор, сценарист, кінорежисер. Його знання Шевченкіани безмежні. Зустріч з такою талановитою багатогранною особистістю, безсумніву, залишать видимий слід для наших вихованців, котрі і в чужоземному середовищі виростають українцями, що й «чужого навчаються і свого не цураються», та намагаються якнайкраще знати і зберігати свою ідентичність.
А тут ремарка, щодо технічних засобів висвітлення кінофільмів. Показ фільму та зустріч з його знаменитим творцем спонукала нас придбати великий екран і кінопроектор. Це, як ми побачили дуже необхідні речі для школи, у якій нам важливо не тільки розказувати, а й показувати матеріал для кращого засвоєння. Візуально діти набагато більше сприймають. Тож маємо тепер свій кінозал. Вартість придбаного обладння $1,100. Будемо вдячні, якщо хтось із батьків, друзів школи допоможуть школі покрити ці витрати, за устаткування яке тепер дає нам можливість демонструвати українські навчальні та художні фільми для наших учнів.
