Вшанування Героїв Небесної Сотні та борців за Незалежність України.
Вшанування Героїв Небесної Сотні та борців за Незалежність України, яке відбулося у школі «Нова хвилька» 17 лютого розпочалось гімном України у виконанні всієї школи. У ці дні лютого, коли Україна відзначає 10-ти річчя Революції Гідності та 10-ту річницю вторгнення московії на наші землі, важливо пригадати, як починалась наша новітня історія боротьби за Незалежність.
Директорка школи Мирослава Роздольська, яка виступила з коротким вступним словом, попросила вшанувати Героїв, які віддали життя за нашу свободу, хвилиною мовчання.
Школярі та всі присутні з хвилюванням переглянули документальний сюжет з фільму «Майдан – шість літер Свободи» – розповідь матері Романа Гурика, одного з наймолодших Героїв Небесної Сотні. Учні молодших класів принесли вирізнаих з паперу Ангелів і прикріпили на полотно на сцені в пам’ять про тих, хто молиться за нас нині з Небес.
Шість учнів старших класів зачитали листи-спогади своїх ровесників про перші дні московської окупації: як вони покидили свої рідні міста на півдні України, якими вони побачили тих, кого називали «рускімі братьями», а також про віру в нашу Перемогу, про надію повернутись якнайскоріше до рідних домівок.
Ведуча програми п. Зоряна Матійчик запросила до слова вчительку 4-класу п. Ірину Коломієць, яка протягом цих страшних років війни не раз побувала на своїй рідній Сумщині і також була свідком того що принесли на нашу землю “рускіє асвабодітелі”. Місяць тому п. Ірина їздила на похорон рідного брата її чоловіка, який загинув на Донечині. Хвилюючою була її розповідь і про зустріч зі своїм колишнім учнем, а тепер воїном ЗСУ.
Учні 4-5 класів перед сценою та багато дітей у залі запалили свічечки пам’яті.
Та разом виконали наш духовний гімн: «Боже Великий, Єдиний».
Серед гостей школи був запрошений воїн ЗСУ Василь Рибчинський, який тепер перебуває на реабілітації, з дружиною Лесею. Етнічний білорус, він служив в полку Кастучя Калиновського інтернаціонального легіону ГУР. На запитання учнів, чому він білорус пішов захищати Україну, він відповів, що захищав домівку своїх дітей і що без вільної України не буде незалежної Білорусії.