Преосвященний Владика Павло Хомницький – гість нашої школи
До нашої школи українознавства «Нова хвилька» у Брукліні, НЙ, завітав Владика Павло Хомницький, Єпарх Стемфордський разом з парохом місійної церкви Різдва Пресвятої Богородиці отцем Романом Малярчуком.
Найменші наші вихованці були трошки розчаровані, що Владика не є святим Миколаєм. Та коли почули, що він прийшов подивитись, як вони навчаються в українській школі, щоб розповісти Миколаєві про чемних і розумних українських дітей з Брукліна, наперебій демострували свої знання, уміння.
Молодші школярі просили передати їхні листи св. Миколаєві, і навіть дозволили почитати їхні. Владика був приємно вражений, проханнями у цих листах, у яких йшлося не тільки про подаруночки для себе, а й про молитву за маму тата, за Україну.
Третьокласник Арсеній Клюх сказав, що теж хоче бути священиком, а може й єпископом, тож мав нагоду приміряти Панагею.
Учні четвертого, п’ятого класів призналися, що не завжди хочуть рано вставати і йти в суботу до української школи. Владика поділився спогадами, як і він у їхньому віці казав те ж саме. І тільки згодом зрозумів, що бути українцем – у Канаді, де він виростав, чи в Америці – це круто. І звідси, то вже наш обов’язок знати хто ми, звідки, а значить вивчати українську мову, історію культуру свого народу і бути гордим з того, що можеш розповісти своїм американським друзям про Україну. – Тому то й став Владика таким великим босом, – резюмував отець Роман, який має талант говорити з почуттям гумору і про дуже серйозні речі. Дітям це сподобалось, бо босом хоче бути кожен.
Учні 6-го, 7-го класів розпитували Владику про його теперішні обов’язки як Глави Стемфордської єпархії. А також розповіли про свої заняття в СУМі, у вокальному, драматичному та танцювальному гуртках, про заняття робототехнікою та створення української футбольної команди.
Найстарші наші учні Дмитро Міщенко, Анна та Христина Обертос зробили короткі презентації про свій край звідки вони родом. Дмитро – про Чортків, дівчата про Івано-Франківськ. Доповненням про Івано- Франківщину була також і презентація Олександра Гриника – «Де на світі я не буду, Коломию не забуду».
Вікторія Тичинська представила СУМівський проект «Вшанування 85-річниці жертв голодомору- геноциду в Україні».
А на закінчення, під час зустрічі з учителями, ми обмінялися думками про розвиток школи і української громади у Брукліні. Говорили про потребу дитячих садочків і українського культурного центру у цьому багатотисячному осередку українства у Нью Йорку і про те, як нам усім разом шукати шляхів забезпечення духовних, освітніх та культурних потреб українців у цьому великому районі столиці світу.
Владика подякував вчителям за велику і віддану працю для української громади – навчання та виховання підростаючого покоління та поблагословив усю нашу шкільну спільноту на творчу працю під опікою Матері Божої та Сина Божого.
