Благодійний концерт у Брукліні

Наша школа українознавства “Нова хвилька” долучилася до організації важливої події в українському Брукліні – благодійного концерту талановитого скрипаля-віртуоза Олександра Божика. Концерт відбувся в актовому залі Saint Brendan Church,  де і ми проводимо наші суботні заняття.

Директор школи Мирослава Роздольська привітала присутніх, усіх учасників концерту та наших Героїв, Костянтина Шкапоєда і зовсім юного двадцятилітнього добровольця Володимира Юркова, котрі приїхали до США на лікування після важких поранень.

Разом з нами зал вітав  також Ірину Ващук, яка очолює волонтерську організацію Revived Soliders,  і власне, опікується нашими захисниками, привозить їх сюди, до США на відновлення. Завдяки старанням Ірини та цієї волонтерської організації в Україні, під Києвом, відкрили нешодавно сучасний реабелітаційний центр для ветеранів російсько-української війни.

Приємно, що зал був переповнений, що українці Брукліну так гарно відгукнулися і прийшли на цей чудовуй концерт Олександра Божика, кошти від якого ідуть на лікування та перебування у США наших захисників.

Подяка всім батькам нашої школи, котрі придбали квитки на концерт, учням, котрі допомагали рекламувати цю неординарну подію, батьківському комітету і, зокрема,  Олені Яремцьо, яка розповсюдила понад 50 квитків і ми  передали від школи $1590.

А загалом цього дня було зібрано на потреби наших воїнів $10,000.

Кожного разу, коли наші Герої зупиняються у Нью Йорку, маємо нагоду запросити їх до нас до школи, завдяки співпраці із волонтерами Іваном Петрунівим та Тарасом Садовим, а тепер і з Іриною Ващук, котрі повідомляють нам про їх приїзд.  Батьки долучаються до пожертв, а діти отримують справжнє патріотичне виховання. Бо хто може сильніше відповісти на запитання: “За що гинуть наші хлопці”? “За що воюєте”?  яке нерідко звучить і яке задала і цього разу, після концерту одна мама.

– За Батьківщину, –  відповів аж затамувавши дихання двадцятилітній Володимир Юрков, який втратив ногу під Дебальцево. Він пішов на війну у день свого 18-ліття. Пішов добровольшем, ледь дочекавшись цього дня, бо раніше йому відмовляли,, оскільки, не досяг ще призовного віку. Такі запитання  – це ще одне поранення для мужніх воїнів, це знецінення їх відданого служіння Батьківщині. Тому замість, таких запитань, хай звучоть тільки вдячність і “Слава Україні! Героям слава”.